1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пожилиця

Пожили́ця, -ці; -ли́ці, -ли́ць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожилиця — пожили́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пожилиця — -і. Жін. до пожилець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  4. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (Минко, Ясні зорі, 1951, 158). Словник української мови в 11 томах
  5. пожилиця — Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189. Словник української мови Грінченка