Великий тлумачний словник сучасної мови

позабираний

позаби́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позабирати.

|| позабирано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позабираний — позаби́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позабираний — ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позабира́ти. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко); // позаби́рано, безос. пред. Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно – все .. позабирано (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. позабираний — Позаби́раний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позабираний — ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позабира́ти. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168); // позаби́рано, безос. присудк. сл. Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно — все.. позабирано (Тют., Вир, 1964, 16).  Словник української мови в 11 томах