позабираний

ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позабира́ти.

Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168);

// позаби́рано, безос. присудк. сл.

Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно — все.. позабирано (Тют., Вир, 1964, 16).

Значення в інших словниках

1. позабираний — позаби́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позабираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позабирати. || позабирано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позабираний — ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позабира́ти. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко); // позаби́рано, безос. пред. Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно – все .. позабирано (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. позабираний — Позаби́раний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)