Великий тлумачний словник сучасної мови

позагублювати

позагу́блювати

-юю, -юєш, док., перех.

Загубити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позагублювати — позагу́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позагублювати — ПОЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що. Загубити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох; погубити (у 1 знач.). Пішли дівчата до лісу та позагублювали свої шпильки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. позагублювати — ПОЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Загубити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. позагублювати — Позагублювати, -люю, -єш гл. Потерять (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка