Словник української мови у 20 томах

позагублювати

ПОЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що.

Загубити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох; погубити (у 1 знач.).

Пішли дівчата до лісу та позагублювали свої шпильки (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позагублювати — позагу́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позагублювати — -юю, -юєш, док., перех. Загубити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позагублювати — ПОЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Загубити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. позагублювати — Позагублювати, -люю, -єш гл. Потерять (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка