Великий тлумачний словник сучасної мови

позалатуваний

позала́туваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позалатувати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позалатуваний — позала́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позалатуваний — ПОЗАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позала́тувати; // у знач. прикм. Чумарчина в дірках на йому, картуз аж рудий – виношений такий, – коліна позалатувані, чоботи стоптані... (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позалатуваний — ПОЗАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позала́тувати; // У знач. прикм. Чумарчина в дірках на йому, картуз аж рудий — виношений такий, — коліна позалатувані, чоботи стоптані… (Тесл., З книги життя, 1949, 3).  Словник української мови в 11 томах