позамітати

позаміта́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. і без додатка. Замести все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Позамітати сліди.

2》 перех. Покрити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох чим-небудь сипким (снігом, піском і т. ін.).

|| безос.

Значення в інших словниках

1. позамітати — позаміта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позамітати — ПОЗАМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без дод. Замести все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Андрій позамітає покої, внесе самовар, піде куди часом треба – ото і вся його робота (М.  Словник української мови у 20 томах
3. позамітати — ПОЗАМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Замести все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Андрій позамітає покої, внесе самовар, піде куди часом треба — ото і вся його робота (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
4. позамітати — Позаміта́ти, -та́ю, -єш гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.  Словник української мови Грінченка