Великий тлумачний словник сучасної мови

позастиланий

позасти́ланий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позастилати.

|| позастилано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позастиланий — позасти́ланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позастиланий — ПОЗАСТИ́ЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позастила́ти. Позастилані килимами й циновками нари чайхан нависали над ставком під яворами (Іван Ле); // позасти́лано, безос. пред. Підлогу позастилано ряднинками (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позастиланий — ПОЗАСТИ́ЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позастила́ти. Позастилані килимами й циновками нари чайхан нависали над ставком під яворами (Ле, Міжгір’я, 1953, 16); // позасти́лано, безос. присудк. сл. Підлогу позастилано ряднинками (Мик., Кадильниця, 1959, 37).  Словник української мови в 11 томах