позастиланий
ПОЗАСТИ́ЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позастила́ти.
Позастилані килимами й циновками нари чайхан нависали над ставком під яворами (Ле, Міжгір’я, 1953, 16);
// позасти́лано, безос. присудк. сл.
Підлогу позастилано ряднинками (Мик., Кадильниця, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)