позиркувати

пози́ркувати

-ую, -уєш, недок.

Зиркати на кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. позиркувати — пози́ркувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позиркувати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. позиркувати — ПОЗИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Зиркати на кого-, що-небудь. Стасик-переселенець теж тут, сидить осторонь, мовчки свердлить свердлом метал і лише зрідка позиркує на Лукію (О. Гончар); Гулькнула [дівчина] за глиняники, а він усе ще позиркував туди, сподіваючись її вгледіти (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
4. позиркувати — ПОЗИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Зиркати на кого-, що-небудь. Стасик-переселенець теж тут, сидить осторонь, мовчки свердлить свердлом метал і лише зрідка позиркує на Лукію (Гончар, Тронка, 1963, 91); Гулькнула [дівчина] за глиняники...  Словник української мови в 11 томах