Великий тлумачний словник сучасної мови

позичник

пози́чник

-а, ч., рідко.

Те саме, що позичальник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позичник — пози́чник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. позичник — ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко. Те саме, що позича́льник. – А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. позичник — ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко. Те саме, що позича́льник. — А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (Н.-Лев., III, 1956, 381).  Словник української мови в 11 томах