позлітка

позлі́тка

-и, ж., розм.

1》 Те саме, що позумент.

2》 Те саме, що сухозлітка, позолотка; мішура.

3》 перен. Облудний блиск, показна розкіш.

Значення в інших словниках

1. позлітка — позлі́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. позлітка — (на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна розкіш, штучна краса, облудний блиск.  Словник синонімів Караванського
3. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Оздобна тасьма; позуме́нт. 2. Дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь; сухозлі́тка. Киптар вишиваний шовками, саф'яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Г. Хоткевич); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. позлітка — позлі́тка фольга з обгортки цукерка (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. позлітка — ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І.  Словник синонімів української мови
6. позлітка — Позлі́тка, -тки, -тці; -злі́тки, -злі́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що позуме́нт. 2. Те саме, що сухозлі́тка; мішура. Киптар вишиваний шовками, саф’яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Хотк., II, 1966, 51); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
8. позлітка — Позлітка, -ки ж. 1) Позументъ. Уман. у. см. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.  Словник української мови Грінченка