Великий тлумачний словник сучасної мови

позолочуваний

позоло́чуваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до позолочувати.

2》 у знач. прикм. Покритий позолотою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позолочуваний — позоло́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позолочуваний — ПОЗОЛО́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до позоло́чувати. 2. у знач. прикм. Покритий позолотою. Затремтів до самого вершка кам'яний колос, і з грюкотом пообпадало позолочуване проміннє [проміння] з його голови і стріли з його рук (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. позолочуваний — ПОЗОЛО́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до позоло́чувати. 2. у знач. прикм. Покритий позолотою. Затремтів до самого вершка кам’яний колос, і з грюкотом пообпадало позолочуване проміннє [проміння] з його голови і стріли з його рук (Фр.  Словник української мови в 11 томах