поквіл

по́квіл

див. поквол.

Значення в інших словниках

1. поквіл — по́квіл іменник чоловічого роду наруга, знущання діал.  Орфографічний словник української мови
2. поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол.  Словник української мови у 20 томах
3. поквіл — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал.  Словник синонімів української мови
4. поквіл — ПО́КВІЛ див. по́квол.  Словник української мови в 11 томах