Значення в інших словниках
-
покидьок —
по́ки́дьок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
покидьок —
ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки.
Словник української мови у 20 томах
-
покидьок —
НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн.
Словник синонімів української мови
-
покидьок —
ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки.
Словник української мови в 11 томах
-
покидьок —
Поки́дьок, -дька м. = покидька. Грин. І. 238.
Словник української мови Грінченка