покидьки
по́кидьки
-ів, мн. (одн. покидьок, -дька, ч.).
1》 Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін.
2》 перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч.
|| Уживається в значенні лайливого слова.
Великий тлумачний словник сучасної української мови