покладений

покла́дений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покласти I.

|| покладено, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покласти II (у 1-3 знач.).

|| покладено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. покладений — (капітал): готівка, готові гроші [V]  Словник з творів Івана Франка
2. покладений — покла́дений 1 дієприкметник поміщений покла́дений 2 дієприкметник доручений  Орфографічний словник української мови
3. покладений — [покладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. покладений — ПОКЛА́ДЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до покла́сти¹. Усе широке подвір'я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (І. Нечуй-Левицький); Марина довго розглядала покладене в лист фото (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. покладений — Покла́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. покладений — ПОКЛА́ДЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покла́сти¹. Усе широке подвір’я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (Н.-Лев., III, 1956, 7); Марина довго розглядала покладене в лист фото (Дмит.  Словник української мови в 11 томах