Великий тлумачний словник сучасної мови

поклацування

покла́цування

-я, с.

Дія за знач. поклацувати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поклацування — покла́цування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. поклацування — ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією. З характерним поклацуванням б'ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. поклацування — ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією. З характерним поклацуванням б’ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (Гончар, III, 1959, 359).  Словник української мови в 11 томах