поклацування

ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією.

З характерним поклацуванням б'ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. поклацування — покла́цування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поклацування — -я, с. Дія за знач. поклацувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поклацування — ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією. З характерним поклацуванням б’ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (Гончар, III, 1959, 359).  Словник української мови в 11 томах