поклацування
ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією.
З характерним поклацуванням б'ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поклацування — покла́цування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поклацування — -я, с. Дія за знач. поклацувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поклацування — ПОКЛА́ЦУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покла́цувати і звуки, утворювані цією дією. З характерним поклацуванням б’ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (Гончар, III, 1959, 359). Словник української мови в 11 томах