покльовувати

покльо́вувати

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех.

Клювати (у 1, 2, 4 знач.) потроху або час від часу.

Значення в інших словниках

1. покльовувати — покльо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покльовувати — ПОКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод. Клювати (у 1, 2, 4 знач.) потроху або час від часу. Біля колодязя стрибали лиш горобці, покльовуючи щось під цямриною (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. покльовувати — клюва́ти но́сом. Дрімати, засинати сидячи, час від часу опускаючи на мить голову. В кабіні біля шофера сидів якийсь неголений, худий інтендант і клював носом від довгого недосипання (В. Кучер); Відбило північ. Треба подивитися, що робиться в коридорі.  Фразеологічний словник української мови
4. покльовувати — ПОКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Клювати (у 1, 2, 4 знач.) потроху або час від часу. Біля колодязя стрибали лиш горобці, покльовуючи щось під цямриною (Коцюб., І, 1955, 272).  Словник української мови в 11 томах