поклякнути

покля́кнути

I -ну, -неш; мин. ч. покляк, -ла, -ло і поклякнув, -нула, -нуло; док.

Втратити від холоду гнучкість, рухливість, чутливість (звичайно про руки, ноги, пальці); задубіти.

II -ну, -неш; мин. ч. покляк, -ла, -ло і поклякнув, -нула, -нуло; док.

Схилитися, пригнутися (про рослини).

Значення в інших словниках

1. поклякнути — покля́кнути 1 дієслово доконаного виду задубіти від холоду покля́кнути 2 дієслово доконаного виду зігнутися — про рослини  Орфографічний словник української мови
2. поклякнути — ПОКЛЯ́КНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. покля́к, ла, ло і покля́кнув, нула, нуло; док. Втратити від холоду гнучкість, рухливість, чутливість (звичайно про руки, ноги, пальці); задубіти.  Словник української мови у 20 томах
3. поклякнути — ПОКЛЯ́КНУТИ¹, ну, неш; мин. ч. покля́к, ла, ло і покля́кнув, нула, нуло; док. Втратити від холоду гнучкість, рухливість, чутливість (звичайно про руки, ноги, пальці); задубіти.  Словник української мови в 11 томах