Великий тлумачний словник сучасної мови

поковзом

по́ковзом

присл.

Ковзаючи.

Вільним поковзом — вільно ковзаючи.

Тягти поковзом — тягти, волочити по слизькій поверхні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поковзом — по́ковзом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поковзом — ПО́КОВЗОМ, присл. Ковзаючи. Дехто не міг утриматися – зривався з санчат і поковзом летів у пухкий сніг, під ноги тим, хто стояв довкола і ждав своєї черги (О. Шугай). (1) Ві́льним по́ковзом – вільно ковзаючи.  Словник української мови у 20 томах
  3. поковзом — По́ковзом, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поковзом — ПО́КОВЗОМ: ◊ Ві́льним по́ковзом — вільно ковзаючи. Оглянувшись, він побачив, що з гори вільним поковзом мчить лижа, за нею котиться людина (Трубл., Лахтак, 1953, 149); Легки́м по́ковзом — легко ковзаючи.  Словник української мови в 11 томах
  5. поковзом — Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.  Словник української мови Грінченка