Великий тлумачний словник сучасної мови

поковтач

поко́втач

-а, ч., зах.

Дятел.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поковтач — Поковтач, -ча м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.  Словник української мови Грінченка