поковтач

поко́втач

-а, ч., зах.

Дятел.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поковтач — Поковтач, -ча м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка