поковтач

Поковтач, -ча

м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поковтач — -а, ч., зах. Дятел. Великий тлумачний словник сучасної мови