покойовий

покойо́вий

-а, -е, заст.

Стос. до покою (у 1 знач.).

|| у знач. ім. покойовий, -вого, ч. Лакей.

|| у знач. ім. покойова, -вої, ж. Те саме, що покоївка.

Значення в інших словниках

1. покойовий — покойо́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. покойовий — ПОКОЙО́ВИЙ, а, е, заст. Стос. до покі́й 1. Запитання .. ошелешило солдата, покойового слугу (Іван Ле); // у знач. ім. покойо́вий, вого, ч. Лакей. Ніхто із їхньої старшини теж не попожив покойовим у короля, не був слугою у кардинала (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. покойовий — Покойо́вий і покоє́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. покойовий — ПОКОЙО́ВИЙ, а, е, заст. Стос. до покі́й 1. Запитання .. ошелешило солдата, покойового слугу (Ле, В снопі.., 1960, 199); // у знач. ім. покойо́вий, вого, ч. Лакей; // у знач. ім. покойо́ва, вої, ж. Те саме, що покої́вка.  Словник української мови в 11 томах
5. покойовий — Покойо́вий, -а, -е Комнатный.  Словник української мови Грінченка