покорчований

покорчо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покорчувати 2).

Значення в інших словниках

1. покорчований — покорчо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покорчований — ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покорчува́ти 2. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно [поле] ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. покорчований — ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покорчува́ти 2.  Словник української мови в 11 томах