покорчований

ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до покорчува́ти 2.

Покорчоване, перепалене, поруділе, воно [поле] ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. покорчований — покорчо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покорчований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покорчувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покорчований — ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покорчува́ти 2.  Словник української мови в 11 томах