покорчитися
ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док.
Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися.
Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (М. Трублаїні);
* Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)