Орфографічний словник української мови

покорчитися

поко́рчитися

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. покорчитися — -иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покорчитися — ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (М. Трублаїні); * Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (В. Логвиненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. покорчитися — КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися.  Словник синонімів української мови
  4. покорчитися — ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (Трубл., Шхуна.., 1940, 252); *Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (Логв., Давні рани, 1961, 62).  Словник української мови в 11 томах