Значення в інших словниках
-
покорчити —
-ить, док., перех., перев. безос. Викликати корчі; посудомити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покорчити —
ПОКО́РЧИТИ, ить, док., кого, що, перев. безос. Ви́кликати корчі; посудомити. Очі, мов у мертвого, дивляться і не бачать нічого; руки неначе судороги покорчили (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
покорчити —
КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість.
Словник синонімів української мови
-
покорчити —
ПОКО́РЧИТИ, ить, док., перех., перев. безос. Ви́кликати корчі; посудомити. Очі, мов у мертвого, дивляться і не бачать нічого; руки неначе судороги покорчили (Кв.-Осн., II, 1956, 95); — Треба, то хай сам пришвендяє до мене, — викрикнув [Бурмака].
Словник української мови в 11 томах
-
покорчити —
Поко́рчити, -чить гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Словник української мови Грінченка