1. Словник української мови у 20 томах

покорчитися

ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док.

Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися.

Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (М. Трублаїні);

* Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покорчитися — поко́рчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покорчитися — -иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покорчитися — КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Словник синонімів української мови
  4. покорчитися — ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (Трубл., Шхуна.., 1940, 252); *Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (Логв., Давні рани, 1961, 62). Словник української мови в 11 томах