покорчитися
КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Безталанні мученики корчились, побивались, а жовніри черпали окріп і все поливали їх зверху од ніг до голови (І. Нечуй-Левицький); Стогнучи, звивається на землі невідомий (М. Стельмах); Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось (П. Панч); Його рана була дуже незначною. Та все ж шкрябнуло, пруга наварило, й кородиться рука від того болю (І. Ле); Звернулося (дитя) і впало.. Б'є ніжками, дуже пручається і поволеньки синіє (В. Стефаник). — Пор. 4. би́тися, бо́рсатися.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покорчитися — поко́рчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покорчитися — -иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покорчитися — ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (М. Трублаїні); * Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
- покорчитися — ПОКО́РЧИТИСЯ, иться, док. Вигнутися, викривитися в корчах; зсудомитися. Руки [плавця] від утоми боліли, пальці на ногах покорчились (Трубл., Шхуна.., 1940, 252); *Образно. Покорчились у вогні їхні [німецьких танків] чорні хрести (Логв., Давні рани, 1961, 62). Словник української мови в 11 томах