покорчований
ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покорчува́ти 2.
Покорчоване, перепалене, поруділе, воно [поле] ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покорчований — покорчо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покорчований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покорчувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- покорчований — ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покорчува́ти 2. Словник української мови в 11 томах