1. Словник української мови в 11 томах

покорчований

ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покорчува́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покорчований — покорчо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покорчований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покорчувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покорчований — ПОКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покорчува́ти 2. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно [поле] ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах