покропити

покропи́ти

-кроплю, -кропиш; мн. покроплять; док.

1》 перех. і без додатка.Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати.

|| заст. Виконуючи релігійний обряд, побризкати кого-, що-небудь водою, яка вважається свяченою.

2》 перех., перен., розм. Завдати ударів, побити.

3》 перех., перен., розм. Випити чого-небудь спиртного з якоїсь нагоди.

4》 тільки 3 ос., неперех., рідко. Крапати якийсь час (про дощ).

Значення в інших словниках

1. покропити — покропи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покропити — ПОКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. покро́плять; док. 1. кого, що і без дод. Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати. Принесли води. Андрійка покропили, і він ожив (І.  Словник української мови у 20 томах
3. покропити — покропи́ти кро́в’ю (по́том, слізьми́ і т. ін.). Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т. ін. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров’ю мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко). покро́плений кро́в’ю (й по́том).  Фразеологічний словник української мови
4. покропити — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. покропити — ПОКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. покро́плять; док. 1. перех. і без додатка. Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати. Принесли води. Андрійка покропили, і він ожив (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. покропити — Покропити см. покропляти.  Словник української мови Грінченка