покріплення

покрі́плення

-я, с., розм.

1》 Дія за знач. покріпити I.

2》 Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості.

Значення в інших словниках

1. покріплення — покрі́плення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покріплення — ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. покріпи́ти¹. На покріплення гарнізону гетьман обіцяє чотири полки (Г. Колісник). 2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? – Не знаю (Уляна Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
3. покріплення — ПОКРІ́ПЛЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. покріпи́ти¹. 2. Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості. В тяжких злиднях, в лютім бою пісня ллється хвиленькою, .. в ній покріплення я маю. Чи щаслива я? — Не знаю (У. Кравч., Вибр., 1958, 45).  Словник української мови в 11 томах