Великий тлумачний словник сучасної мови

покріплюватися

покрі́плюватися

-ююся, -юєшся і покріплятися, -яюся, -яєшся, недок., покріпитися, -іплюся, -іпишся; мн. покріпляться; док., розм.

1》 Те саме, що підкріплюватися.

2》 Те саме, що зміцнюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покріплюватися — покрі́плюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. покріплюватися — ПОКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. покріпля́ться; док., розм. 1. Те саме, що підкрі́плюватися. Сенько, ще в одежі дурноватого [дурнуватого] Прокопа, покріплявся хлібом (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. покріплюватися — ПОКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. покріпля́ться; док., розм. 1. Те саме, що підкрі́плюватися. Сенько, ще в одежі дурноватого [дурнуватого] Прокопа, покріплявся хлібом (Фр.  Словник української мови в 11 томах