Великий тлумачний словник сучасної мови

покуматися

покума́тися

-аюся, -аєшся і покумитися, -млюся, -мишся; мн. покумляться; док., з ким і без додатка.

Стати кумами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покуматися — покума́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покуматися — ПОКУМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОКУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. покумля́ться; док., з ким і без дод. Стати кумами. Покумався бідний селянин з багатим (з казки); А тобі хотілося з паном яким покуматись?...  Словник української мови у 20 томах
  3. покуматися — ПОКУМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОКУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. покумля́ться; док., з ким і без додатка. Стати кумами. Покумався бідний селянин з багатим (Україна.., І, 1960, 48); А тобі хотілося з паном яким покуматись?...  Словник української мови в 11 томах
  4. покуматися — Покуматися, -маюся, -єшся гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Мнж. 113. Ой я з кумою покумаюся. Чуб. V. 1106.  Словник української мови Грінченка