Великий тлумачний словник сучасної мови

покіст

покі́ст

осту, ч., діал.

Лак.

|| Лакована поверхня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покіст — покі́ст іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. покіст — ПОКІ́СТ, ко́сту, ч., діал. Лак; // Лакована поверхня. * У порівн. Таке гладеньке, як покіст (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. покіст — ЛАК (розчин, яким покривають поверхню для її збереження й блиску), ПОКІ́СТ діал.; ПОЛІТУ́РА (розчин смолистих речовин у спирті, яким покривають вироби з дерева).  Словник синонімів української мови
  4. покіст — ПОКІ́СТ, ко́сту, ч., діал. Лак; // Лакована поверхня. *У порівн. Таке гладеньке, як покіст (Сл. Гр.)  Словник української мови в 11 томах
  5. покіст — Покіст, -ко́сту м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка