Великий тлумачний словник сучасної мови

поладжений

пола́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поладити.

|| поладжено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поладжений — пола́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. поладжений — ПОЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пола́дити; // пола́джено, безос. пред. Тут-то вже Петро мій догадавсь, що за гетьман снився Череванисі. У них, мабуть, давно вже було з Сомком поладжено (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
  3. поладжений — ПОЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пола́дити; // пола́джено, безос. присудк. сл. Тут-то вже Петро мій догадавсь, що за гетьман снився Череванисі. У них, мабуть, давно вже було з Сомком поладжено (П. Куліш, Вибр., 1969, 83).  Словник української мови в 11 томах