поладжений
ПОЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пола́дити;
// пола́джено, безос. присудк. сл.
Тут-то вже Петро мій догадавсь, що за гетьман снився Череванисі. У них, мабуть, давно вже було з Сомком поладжено (П. Куліш, Вибр., 1969, 83).
Словник української мови (СУМ-11)