полин

поли́н

-у, рідко полинь, -ю, ч.

Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак.

Значення в інших словниках

1. полин — Полонення, бран; (єгипетський) неволя, рабство; (духовий) залежність; фр. іст. ЯСИР.  Словник синонімів Караванського
2. полин — поли́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полин — ПОЛИ́Н, у́, рідко ПОЛИ́НЬ, ю́, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих з міцним запахом і гірка на смак. Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти (прислів'я); На високих місцях поріс, як джунглі...  Словник української мови у 20 томах
4. полин — Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти. Краще бути дуже бідною, ніж жити в достатку із нелюбим.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. полин — Трав'яниста рослина або кущ; в Україні відомі види: п. звичайний (чорнобиль) і п. гіркий — обидві рослини мають лікувальні властивості; насіння п. цитварного (Середня Азія) використовують як протиглистний засіб при аскаридозі; естрагон (тархун) вирощують як овочеву пряну рослину.  Універсальний словник-енциклопедія
6. полин — ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії).  Словник синонімів української мови
7. полин — Поли́н, -ну́; -лини́, -ні́в і поли́нь, -ню́; -лині́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. полин — ПОЛИ́Н, у́, рідко ПОЛИ́НЬ, ю́, ч. (Artemisia Absinthium L.). Трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих з міцним запахом і гірка на смак. Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
9. полин — Полин, -ну м. раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. н. п. ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.  Словник української мови Грінченка