половник
I пол`овник-а, ч.
Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
II половн`ик-а, ч., іст.
Феодально залежний селянин, який працював на землі феодала, віддаючи йому половину врожаю.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиI пол`овник-а, ч.
Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
II половн`ик-а, ч., іст.
Феодально залежний селянин, який працював на землі феодала, віддаючи йому половину врожаю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови