Великий тлумачний словник сучасної мови

полочани

полоча́ни

-чан, мн. (одн. полочанин, -а, ч.; полочанка, -и, ж.).

Східнослов'янське плем'я, яке жило між Західною Двіною та Прип'яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полочани — ПОЛОЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полоча́нин, а, ч.; полоча́нка, и, ж.). Східнослов'янське плем'я, яке жило між Західною Двіною та Прип'яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти.  Словник української мови у 20 томах
  2. полочани — ПОЛОЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полоча́нин, а, ч.; полоча́нка, и, ж.). Східнослов’янське плем’я, яке жило між Західною Двіною та Прип’яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти.  Словник української мови в 11 томах