полочани
полоча́ни
-чан, мн. (одн. полочанин, -а, ч.; полочанка, -и, ж.).
Східнослов'янське плем'я, яке жило між Західною Двіною та Прип'яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полочани — ПОЛОЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полоча́нин, а, ч.; полоча́нка, и, ж.). Східнослов'янське плем'я, яке жило між Західною Двіною та Прип'яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти. Словник української мови у 20 томах
- полочани — ПОЛОЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полоча́нин, а, ч.; полоча́нка, и, ж.). Східнослов’янське плем’я, яке жило між Західною Двіною та Прип’яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти. Словник української мови в 11 томах