Значення в інших словниках
-
полуденок —
полу́денок іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
полуденок —
ПОЛУ́ДЕНОК, нка, ч., розм. Те саме, що по́лудень 5. На покоси заїжджає панотцева кухарка на повнім возі та й кличе толоку до полуденка (Марко Черемшина); Анна.., далека своячка наша, несла женцям полуденок у поле аж під границю сусіднього села (С. Ковалів).
Словник української мови у 20 томах
-
полуденок —
ПО́ЛУДЕНЬ розм. (приймання їжі між обідом і вечерею чи опівдні; сама ця їжа), ПОЛУ́ДНАННЯ розм., ПОЛУ́ДЕНОК розм., ПІДВЕЧІ́РОК розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. За обідом ішов полудень, далі вечеря (Ю. Яновський); — Жінко! — загукав Юхим.
Словник синонімів української мови
-
полуденок —
ПОЛУ́ДЕНОК, нка, ч., розм. Те саме, що по́лудень 5. На покоси заїжджає панотцева кухарка на повнім возі та й кличе толоку до полуденка (Черемш., Тв., 1960, 220); Анна.., далека своячка наша, несла женцям полуденок у поле аж під границю сусіднього села (Ков., Тв., 1958, 233).
Словник української мови в 11 томах
-
полуденок —
Полуденок, -нка м. Полдникъ. Грин. III. 204. Се вже була остання чарка після полуденку. Св. Л. 323. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. Гол. І. 203.
Словник української мови Грінченка