полуниця

полуни́ця

-і, ж. (мн. полуниці, -ниць).

1》 Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди.

2》 Рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини.

|| у знач. збірн.

3》 Те саме, що суниця.

Значення в інших словниках

1. полуниця — полуни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. полуниця — ПОЛУНИ́ЦЯ, і, ж. (мн. полуни́ці, ни́ць). 1. Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди. Спаржа, помідори, суниці, полуниці, синя капуста.., шпінат устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (І.  Словник української мови у 20 томах
3. полуниця — Багаторічна трав'яниста рослина родини розових, поширена в районах з помірним кліматом; вирощують задля соковитих запашних ягід, споживають свіжими і переробленими; плантація п. використовується 3-6 років.  Універсальний словник-енциклопедія
4. полуниця — Полуни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. полуниця — ПОЛУНИ́ЦЯ, і, ж. (мн. полуни́ці, ни́ць). 1. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди. Спаржа, помідори, суниці, полуниці, синя капуста.., шпінат устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах