поляпаний

поля́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поляпати 1).

Значення в інших словниках

1. поляпаний — поля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поляпаний — ПОЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поля́пати 1. Капелюх був увесь поляпаний .. смолою, від якої почав розходитися .. страшенний сморід (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. поляпаний — ПОЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поля́пати 1. Капелюх був увесь поляпаний .. смолою, від якої почав розходитися.. страшенний сморід (Фр., II, 1950, 128).  Словник української мови в 11 томах